У поезії Є. Маланюка «Істотне»
утверджуються одвічні людські цінності
— Слово й Любов. Можливо, людина за
повсякденними справами не завжди
помічає найголовніше, істотне у своєму
житті, ганяється за другорядним,
несуттєвим. Хоча розум людини здатен
осягти глибини від атома до безмежного
космосу, головними в її серці будуть
любов і добро.