До старого лісу завітала весна. Прокинулися проліски, а за ними, позіхаючи , визирнули підсніжники. Вони зраділи
весні, зібралися в коло і закружляли у веселому танку.
Застрибали по стовбурах дерев сонячні зайчики. Наче граючись, вони бігли один поперед одного, а маленька Білочка намагалася їх упіймати. Впіймає, а він вистрибує і біжить далі.
Чує Білочка , хтось сміється знизу. Глядь, аж то Зайчик за нею
спостерігає.
- З чого ти смієшся, Зайчику ? - питає Білочка.
- Гра в тебе весела,- відповідає той. - Можна і
мені з тобою пограти?
- Звичайно, можна, удвох навіть веселіше! -
відповіла Білочка.
Вона стрибнула на землю і вони разом почали ловити сонячних зайчиків.