Поєднання людини і природи буде гармонійним при умові взаємозв'язку та підтримки. Природа може існувати без людини, але людині важко без природи. Коли природа допомагає людині навіть у буденних справах, життя її полегшується. Коли люди не шкодять природі, а опікуються нею, вона віддає їм усе найкраще. Гармонія природи та людини перетворюється у духовню цінність. Адже тільки віддалившись від шуму міста та занурившись у красу природи, можна відчути у собі дух, який потребує наповнення. Природа наповнює душу спокоєм, радістю та силою, якої немає у місті. Коли людина відкривається назустріч природі, вона отримує безцінний духовний досвід. І стає кращою.