Надвечр козацько-селянське вйсько обложило з усх сторн Збараж,як бджоли вощину.Зверху Луб янецького горба оглядав Хмельницький поле бою. Вранц я присв на лавочц , Дв двчинки сли лворуч вд мене, Вони голосно говорили про те , що потрбно завжди говорити проавду , Одна гордо похвасталась що завжди говорить правду, навть за правдиво сказане слово навть постраждала