В.Стус мав хворобливе почуття справедливості, завжди говорив правду у вічі тому навіть більшовицькі наглядачі у таборі дивувались з його відвертості. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями В.Стус кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку.